Курсанти та адміністрація Дунайського фахового коледжу Національного університету «Одеська морська академія» завітали до волонтерського об’єднання «Павучихи Ізмаїл», щоб передати майстриням-волонтеркам матеріал для виготовлення маскувальних сіток: кошти на нього були зібрані у ході благодійного ярмарку, який проходив у коледжі 1 жовтня до Дня Захисників та Захисниць. Усього на заході вдалося назбирати 15,560 грн, які дуже швидко перетворилися у матеріал, з якого незабаром завдяки рукам небайдужих наші військові отримають готові сітки.
Окрім власне передачі допомоги, адміністрація та курсанти змогли особисто побачити, як волонтерки плетуть сітки та дізнатися про історію створення цього осередку: він виник через бажання небайдужої містянки Ірини Голобородько допомагати нашим Захисникам та Захисницям, яка для цих цілей облаштувала власний підвал під майстерню з плетіння. Дуже швидко таку ініціативу підтримали жителі міста: до пані Ірини почали приходити корінні ізмаїльці, вимушені переселенці та навіть діти - усе, щоб допомогти тим, хто щодня ризикує власним життям заради кожного з нас зараз.
«За сітками завжди велика черга, військові чекають від 2-3 тижнів на свої замовлення. Кольори різні: коли приходять замовлення, завжди спілкуємося з військовими - питаємо, яка в них місцевість, яка погода, - щоб максимально зробити маскування ефективним. Потім вирішуємо, які кольори будемо використовувати та де це закуповувати. Гроші збираємо як можемо: і розіграші робимо, і акції, і просто відкриваємо збори, бо запитів дуже багато», - розповіли волонтерки.
Тішимося, що стали частиною такої справи та щиро пишаємося курсантською спільнотою, яку маємо честь виховувати й навчати, адже цим хлопцям та дівчатам не байдуже, і це вони демонструють своїми справами, а не на словах.
Окрім власне передачі допомоги, адміністрація та курсанти змогли особисто побачити, як волонтерки плетуть сітки та дізнатися про історію створення цього осередку: він виник через бажання небайдужої містянки Ірини Голобородько допомагати нашим Захисникам та Захисницям, яка для цих цілей облаштувала власний підвал під майстерню з плетіння. Дуже швидко таку ініціативу підтримали жителі міста: до пані Ірини почали приходити корінні ізмаїльці, вимушені переселенці та навіть діти - усе, щоб допомогти тим, хто щодня ризикує власним життям заради кожного з нас зараз.
«За сітками завжди велика черга, військові чекають від 2-3 тижнів на свої замовлення. Кольори різні: коли приходять замовлення, завжди спілкуємося з військовими - питаємо, яка в них місцевість, яка погода, - щоб максимально зробити маскування ефективним. Потім вирішуємо, які кольори будемо використовувати та де це закуповувати. Гроші збираємо як можемо: і розіграші робимо, і акції, і просто відкриваємо збори, бо запитів дуже багато», - розповіли волонтерки.
Тішимося, що стали частиною такої справи та щиро пишаємося курсантською спільнотою, яку маємо честь виховувати й навчати, адже цим хлопцям та дівчатам не байдуже, і це вони демонструють своїми справами, а не на словах.